Правовому регулюванню даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, чи є вичерпним відповідний перелік юридичних фактів, яких визнано поважними причинами допущеного потенційним спадкоємцем пропуску встановленого цивільним законодавством строку на вміле прийняття спадкової маси, треба в свою чергу проаналізувати такі джерела:

1. чинне законодавство:

— Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України),

— Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦК України);

2. судову практику:

— Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.01.2021 року по справі № 663/2151/17 (далі – Постанова Верховного Суду від 13.01.2021 року по справі № 663/2151/17),

— Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2021 року по справі № 481/1084/19 (далі – Постанова Верховного Суду від 03.02.2021 року по справі № 481/1084/19),

— Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.07.2021 року по справі № 573/2300/20 (далі – Постанова Верховного Суду від 29.07.2021 року по справі № 573/2300/20),

— Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 року по справі № 373/1418/19 (далі – Постанова Верховного Суду від 08.09.2021 року по справі № 373/1418/19).

Юридичний склад спадкової маси включає в себе різні за своєю суттю блага. Зокрема всі учасники цивільних відносин можуть набути в приватну власність житлові будинки, дорогоцінні метали, транспортні засоби, ювелірні прикраси, цінні папери та інші речі, що перебувають в цивільному обороті.

Одначе потрібно пам’ятати про те, що чинним законодавством передбачено відповідну процедуру, дотримавшись якої, вищезгадані суб’єкти можуть стати повноправними володільцями таких благ. Зокрема згідно з правовою нормою, яка закріплена національним законодавцем в ч. 2 ст. 42 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, що визначений законом.

Чіткий і недвозначний зміст даного положення стосовно чіткого з’ясування юридичних фактів, що можуть бути поважними причинами пропуску строку, встановленого в свою чергу для подання заяви про прийняття спадкової маси, конкретизується іншими законами і судовою практикою. Що це означає?

Чинне законодавство, врегульовуючи різні за своїм суттю правовідносини, водночас не є досконалим. Зокрема у відповідних нормативно-правових актах не закріплено правові норми про юридичні факти, що є достатніми підставами для ймовірного настання тих чи інших правовідносин.

Не є якимось винятком з вищевказаного правила й спадкове законодавство. Наприклад, в ЦК України не встановлено, чи властивий вичерпний характер відповідному переліку життєвих обставин, які визнані поважними причинами допущеного потенційним спадкоємцем пропуску закріпленого таким законом строку на прийняття спадщини.

Зазначена проблема вирішується завдяки аргументованій судовій практиці, що сформувалася внаслідок вчасного та якісного вирішення спадкових спорів. Скажімо Постановою Верховного Суду від 13.01.2021 року по справі № 663/2151/17 передбачено, що:

«Перелік підстав для визначення додаткового строку на прийняття спадщини не є вичерпним і у кожному випадку вони досліджуються судом та їх поважність визначається, виходячи з обставин справи».

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок можна знайти в:

— Постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року по справі № 481/1084/19,

— Постанові Верховного Суду від 29.07.2021 року по справі № 573/2300/20,

— Постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року по справі № 373/1418/19.

Таким чином, вичерпний характер не притаманний відповідному переліку юридичних фактів, яких судовою практикою визнано поважними причинами допущеного потенційним спадкоємцем пропуску встановленого цивільним законодавством строку на вміле прийняття спадкової маси.